Про місто  

Щодня, долаючи 126 східців вежі міської ратуші, нагору піднімається сурмач у буковинському народному вбранні. І в полудень, рівно о 12-ій, з балкона вежі він виграє на трубі мелодію «Марічки» на всі чотири сторони шляхетного міста, що зветься Чернівці.

Місто Чернівці - обласний центр Чернівецької області або ще як називають цей край - Буковина, розташоване на південному заході України у межиріччі р. Прут. Територія міста становить 153 кв. км, населення - понад 240 тисяч чоловік. Область має спільний кордон з Румунією та Молдовою, займає вигідне транспортно-географічне положення. Клімат є сприятливим протягом усіх сезонів: помірно-континентальний, вологий, лагідний влітку й м”який взимку. Мальовничі ландшафти Карпат, природні заказники, лікувальні води та цілюще повітря, самобутній побут буковинських сіл, архітектурна спадщина Чернівців створює всі умови для гарного відпочинку в Буковинському краї Перша документальна згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408р. в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, коли тут було засновано митницю.

Територія нинішнього краю за час свого майже 600-літнього існування входила до складу різних держав: Київська Русь, Молдавське князівство, Османська імперія, Польща, Австро-Угорщина, Румунія, Радянський Союз, а з 1991 року – незалежної України.

Чернівці започаткувалися від фортеці, зведеної хоробрими ратниками у долині ріки Прут на південне — західній околиці Галицького князівства у другій половині XII століття. Назва "Чернівці" походить від старослов'янського слова "черн"', "чорний город", оборонні стіни якого з землі та дуба були чорного кольору.

Перша достовірна згадка про Чернівці датується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, виданій львівським купцям 8 жовтня 1408 року.

У середині XIV століття Чернівці потрапляють під владу Угорщини, потім — Молдавського князівства, а далі — Туреччини. Завдяки вигідному розташуванню і проходженню через нього важливих торгових шляхів, Чернівці стали великим торговельним пунктом.

Після приходу австрійців у 1775 році місто почало бурхливо розвиватися. Саме у цей час започатковується кам'яне будівництво, розвиток якого заохочувався австрійською державою.

Впродовж віків під впливом історичних подій Чернівці сформувалися як багатонаціональне та багатокультурне місто. І сьогодні, як і колись, одна з найголовніших рис міста-толерантність. Різні національності, віросповідання, політичні погляди ніколи не заважали чернівчанам жити у злагоді і взаєморозумінні. Зовсім не випадково наше місто стало колискою митців, які уособлюють і репрезентують різні національні культури. Славетні імена сяють на Алеї Зірок на Театральній площі Чернівців: Йозеф Шмідт, Орест Руснак, Сіді Таль, Дмитро Гнатюк, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Іво Бобул, Андрій Шкурган, Ян Табачник. Красне письменство представлено славними іменами Ольги Кобилянської, Аспазії Мунте, Міхая Емінеску, Рози Ауслендер, Еліазара Штейнбарга і Іцика Мангера. В скарбницю світової культури увійшло ім”я поета Пауля Целана. Всі вони писали різними мовами, у кожного був свій неповторний світогляд і стиль, але всі вони- чернівчани. Більшість з них народилися тут, отримали освіту і сформувалися як творчі особистості.
 

Театральна площа – одна з найдивовижніших площ, вишукана архітектурна перлина Чернівців. Окрасою і ключовою спорудою площі є музично-драматичний театр м. О. Кобилянської, який створює неповторну атмосферу присутності високого мистецтва. Площа приваблює до себе чудовими квітниками, газонами, оригінальними ліхтарями та лавами для відпочинку. По всьому периметру площі викладена своєрідна, за зразком голлівудської “Алея зірок”, на якій викарбовані імена діячів культури краю: