Про місто Центральна площа

Ядро історичної австрійської забудови Чернівців сформувалося навколо Центральної площі міста, колишньої Ringplaz або площі-Ринок.
Було прийнято радіально-проміневий принцип розташування вулиць з влаштуванням містобудівних вузлівплощ. Центральна площа у середині ХІХ ст. була забудована одно- і двоповерховими будинками. До наших днів зберігся готель ”Париж” (нині магазин на розі вулиць Головної та Руської).
Будинок під № 7, в якому сьогодні розташований Чернівецький торговельно-економічний інститут, був побудований у другій половині ХІХ ст. і відомий як готель “Під чорним орлом”. На розі вулиць І.Франка та М. Емінеску стояв одноповерховий будинок готелю “Росія”.

Важливою подією в історії забудови площі, та й міста в цілому, було спорудження ратуші (1847р.), яка стала адміністративним центром і висотною домінантою міста. По старій європейській традиції вона побудована у класичному стилі з використанням тосканського ордеру на головному фасаді, візуально втілювала і символізувала ідею абсолютизму: над великим горизонтальним об”ємом будови панує висока вежа з курантами – монарх і піддані. По цьому годиннику міський магістрат у прямому і переносному сенсі звіряв час з Віднем. І це тривало досить довгий час, поки місто не отримало Магдебурське право (1862р.) і не започаткувало самоврядування.

З балкону, що оточує з усіх боків вежу, добре видно всі Чернівці і широку панораму запруття з Садгорою. Звичайно, балкон в ті часи не був майданчиком для огляду околиць, а мав абсолютно практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Вартові вдень і вночі пильно стежили за містом і в разі пожежи дзвонили у дзвін.

Поруч з ратушею на Центральній площі – колишній готель “Belle Vue” (1865р.) та будинок давнього банку “Три корони” (1878р.), нині Чернівецьке відділення Національного банку, за ним- колишня кав”ярня “Габсбург” (1898р.).

Завершило формування площі будівництво у 1901 р. будинку Дирекції ощадних кас (Центральна площі,10) на місці готелю “Росія”, що було початком відліку епохи модерну в чернівецькій архітектурі (арх. Г. Гесснер, талановитий учень Отто Вагнера). Сьогодні тут розташований Обласний художній музей. Фасад та інтер”єри цього будинку витримані у дусі синтезу мистецтв: архітектурні форми доповнюють скульптури, фігуративне майолікове панно, стінопис, вітражі, художній метал. Живописний плафон сходової клітки з
алегоріями економічного процвітання виконав відомий буковинський художник Микола Івасюк.