Про місто Вул. О. Кобилянської

Кожне більш-менш значне місто має свою Вулицю. Навіть якщо ця вулиця часом перетворюється на суто туристичний об'єкт - не страшно. Як у Ялті всі приїжджі по¬спішають на набережну, в Києві - на Хрещатик, в Одесі хочуть побачити Дерибасівську, а в Ужгороді просто мусять прогулятися по Корзо, так у Чернівцях гріх обминути вулицю О. Ко-билянської, колишню Панську (Herrengasse).
Вона променем летить від Центральної площі повз веселих музик біля Палацу урочистих подій, щоб пригальмувати трішечки біля Кафедрального собору і помчати далі, до Німецького дому. Як і більшість вулиць-візиток, вул. Кобилянської не надто довга (600 м), а ще цілком пішохідна. І, звичайно ж, тут туристу є де не лише прогулятися, а й пообідати чи придбати сувенір.

Ще живі ті чернівчани, котрі пам'ятають, як вулицю Панську двірники мили по кілька разів на день водою з милом, а торгівки, що приносили сюди крам з приміської Роші чи Монастериської, мусили гарно витерти ноги, перш ніж ступити на цю бруківку. І брудним підводам, що приїжджали у місто з навколишніх сіл, заборонено було руха¬тися чернівецьким УІР-кварталом.

На початку вулиці, ліворуч, впадає у вічі будівля з граційною вежею, де колись була кав”ярня “Габсбург”, а нині - відділення Національного банку. Тут всі
будинки заслуговують уваги своєю архітектурною цінністю, серед яких під № 36 Польський народний дім з модернізованим ренесансним аттиком (арх. Ф. Сковрон, 1905 р.) та розташований майже напроти, під № 53, Німецький народний дім (арх. Густав Фріч, 1908р.). Середньовічні мотиви тут переосмислені у дусі неоромантизму та “югендстилю”, за стилізацією традиційних елементів народного зодчества. Стінопис в інтер”єрах виконав Альфред Оффнер. І сьогодні в цих будинках розташовані товариства відповідно польської та австрійсько-німецької культури.

У неоренесансних стильованих формах витриманий будинок під № 29-
нинішній Палац урочистих подій (1878р.).