Про місто Чернівецькі святині

Будівництво культових споруд в м. Чернівці втілило в собі кращі традиції зодчества минулих поколінь. Найдавніші пам”ятки так званого “хатнього типу з XVIII ст.: церква Св. Миколая (1748р) по вул. Сагайдачного та Успенська (1735р) на Калічанці. Саме такі церкви характерні для дерев’яного будівництва Буковини 16-18 сторіч. Чудовим зразком неоготіки є єзуїтський храм Серце Ісуса на вул. Шевченко, 2 (1894р., арх. Йозеф Ляйнцер), який тимчасово займає обласний Державний архів. У 1814 році у центрі міста у стилі класицизму був споруджений римо-католицький костьол Воздвиження Святого Хреста, діючий і до сьогодні ( арх. Генікорис) Строгі класичні форми у поєднанні з візантійськими та давньоукраїнськими традиціями відрізняють греко-католицьку церкву Успіня Пресвятої Богородиці на вул. Руській (1821р.), право славну церкву Святої Параскеви на перехресті вулиць Головної і Заньковецької (1863р.) та кафедральний собор Святого Духа (1864р.) – один з найкращих культових споруд Чернівців. Інтер”єр собору прикрашають стінні розписи, виконані у кінці ХІХ ст. групою живописців на чолі з К. Йобстом. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол, що перекриває сполучення трансепту і головного нефу. За проектом Й.Главки у 1875р. постала неоготична вірмено-католицька церква, нині Органний зал філармонії (вул. Українська, 30). Вона збудована з глазурованої цегли, в інтер”єрі вражають майстерна різьба у камені, керамічне облицювання, вітражі у стрілчастих вікнах та розписи у куполі.

У 1939 р. було завершено спорудження Миколаївського собору на вул. Руській, 35.
Його загальна композиція і стилістика нагадують одну з головних хрестово-купольних сакральних споруд Румунії – церкву в Куртя-де-Арджеш (сер.ХIVст.). Ефектні спіралеподібні вежі собору вражають і приваблюють.Крім християнських святинь Чернівці славилися колись чудовою синагогою (Темпль) на розі вулиць Університетської та Заньковецької. Ця будівля (1877р., арх. Ю. Захарович) у “мавританському” стилі, привертала увагу легкістю пропорцій і вишуканістю оздоблення. Чернівецька синагога вважалась однією з видатних пам”яток міста. На жаль, втрачений його первісний вигляд, але чернівчани мають надію на відновлення Темплю. Значним центром релігійного життя єврейського населення Чернівців у ХІХ- І пол. ХХ ст. була Садгора – “єврейський Ватикан”, нині один з міських районів. Тут знаходились синагоги та палац хасидського цадика (рабина), рештки якого збереглись до нашого часу.

Нині у відроджених храмах міста слово Боже лунає багатьма мовами, які відображають багатоголосся спільноти чернівчан: українською, російською, румунською, польською, німецькою, на івриті